Про Школу
Календар
Новини
Інформатор
Програма
Реєстрація
Контакти
 
 

 

Виступ п. Уляни Підзамецької на святковому принятті з нагоди 70-річчя Рідної Школи УНО Торонто-Захід


Вельмишановні достойники Канадської держави, Української держави, Українських церков, різних українських громадських установ, Українського Національного Об'єднання і Братніх органцізацій, Управління і вчительського колективу нашої Рідної Школи і курсів Українознавства, та, найголовніше, всі щасливі колишні і майбутні випускники - обдарованці українського навчання при нашій школі!
Вітаю і поздоровляю ВАС!
Через мову, історія гармонійно співіснує з нашим сучасним. Найкращим прикладом цього - 70-літня Рідна Школа і курси Українознавства Філії УНО Торонто-Захід.
Не можливо вистачально наголосити вклад поодиноких ідейних, талановитих і наполегливих одиниць, які вложили всі можливі зусилля в започаткування нашої школи 70 років тому. Їх відповідно представити вимагало б окремого виступу, та ще й вичерпного письмового увіковічнення. Одначе, нагадати декотрі імена і моменти з історії нашої школи допоможе нам збагнути її перспективи на майбутнє.
Напередодні Другої Світової Війни, далеко поза межами і можливостями України, в 1933 році започаткувала нашу школу св.п. пані Стефанія Савчук (відома колишня голова КУ ОУК і ревно діяльна членкиня нашої організаційної системи протягом довгих років). Школа тоді приміщувалася в домі Просвіти при вул.Дюпонт, Торонто. У 1934 році створено Філію УНО Торонто-Захід у цьому ж домі, і школа офіційно стала школою цієї Філії.
Засновник енциклопедії Коллієр колись сказав, що успіх - це сума всіх найскромніших зусиль які повторюються кожного дня. Успішні початки нашої школи та її тривалість можна подібно пояснити. Щотижня батьки припроваджували своїх дітей, а Філія дбала про утримання школи поміж того, що навчання було безплатне аж до 1939 року, коли батьки почали платити по 50 центів за дитину на місяць. У 1941 році піднесено оплату до 1 дол. на місяць від дитини. У 1942 році, було вже 40 учнів.
Після війни, число учнів значно впало ( в 1948 році було всього 13 учнів!), але, нескорені, наші шкільні організатори і вчителі почали помалу добирати нових учительських сил і плекати надію на майбутнє.
Згодом, у 50-их роках, різні додаткові заняття починаються при школі, включно з хором (під творчим проводом пок.Марусі Яворської), і драматичним гуртком (під проводом Дениса Гевка). Коли св. п.Денис Гевко стає директором в 1958 році, вже наша школа начисляє 62 учнів. У 1962 році, коли я народилася, було 5 вчителів, 165 учнів, 11 класів, новий струнний оркестр (а два роки пізніше, розпочато навчання народних танців), і шкільний хор був вже переможцем на різних музичних фестивалях. Справдилася приповідка: "те, що вірите, можете здійснити"!
У 1969 році, на порозі переломних 70-их років, відбувся перший випуск абітурієнтів школи, було 359 учнів, але оплата підійшла лише до 4-ьох дол. місячно - все це вказувало на вміле і професійне ведення - яке щастя, що дехто з огранізаційних представників школи був також діяльним в українській Кредитовій Спілці!
У 1974 році, рік після 40-ліття школи, Філія УНО Торонто-Захід купила новий дім. У наступному році директоркою стала ще одна надзвичайно віддана, працьовита і динамічна особа в історії нашої школи, всім відома пані Ольга Цвик, і в тому ж році школа перенеслася до більшого приміщення Swansea Public School, з Edwin Avenue.
У 1977 році зложено угоду з Торонтською Окружною Шкільною Радою про приєднання нашої школи в їх систему багатокультурного навчання. В активних 70-их роках, коли двомовність і важливість різномовного володіння набирають вагомості, завзято провадять нашою школою директори пані Наталія Ємець, пані Христя Ковальська, і пан Михайло Федак. У 1983 році зустрічаємо 50-ий Ювілей Рідної Школи і курсів Українознавства при Філії УНО Торонто-Захід, до чого спричиняються добре знані гаранти нашої школи і довголітні, провідні діячі Філії УНО Торонто-Захід, пан Василь Цап, пан Василь Кущак, і (як сьогодні, 20 років пізніше), пан Володимир Сукнацький.
У 80-их і 90-их роках наша школа дальше процвітає, хоч відчуваємо щораз холодніший вітерець майбутнього нагону на навчання спадщинними мовами зі сторони місцевої шкільної ради. Різні директори розвивають діяльність і здобувають дальшої пошани для нашої школи, а саме: пані Марія Грабовська, пан Ярослав Стех, пан Олександр Гордієнко, панна Ірина Дрогобицька, та від 1999 року, наша дотеперішня директорка, пані Ірина Кравець. (При сучасній директорці наша школа перенеслася до оригінального будинку школи УКЦ ім. св. вм. Йосафата, а згодом до нового будинку цієї ж школи).
У цих роках, наша школа користає з придбання нових учнів та нових учителів завдяки припливу нової імміграції українських біженців, які приїжджають через Австрію і вносять нового духу в наше громадське існування в Канаді. Крім цього, завдяки бурхливій діяльності українських молодечих огранізацій (напр., МУНО, ПЛАСТ, УКЮ, СУСК), наші учні - члени цих організацій - поглиблюють свою українську національну свідомість, здобуту до значної міри на уроках в нашій школі, і виробляють високий рівень гордого почуття канадського громадянства своєю численною участю в різних демонстраціях, вічах, протестах, проходах, конференціях, та інших публічних подіях призначених українським політв'язням, іншим національним правозахисникам, і державницькій справі взагалі.
Обличчя україномовного навчання почало змінюватися з проголошенням української незалежності в 1991 році. В Україні палко надіялись на довгоочікуване покращення економічних і політичних обставин нашого народу та на признання світом нашої національної унікальності. Тут, в діаспорі, ми сподівалися (і дехто навіть був переконаний), що наша рідна українська мова зазнає нового укріплення і ширшого застосування.
Такі основні зміни відбуваються далеко повільнішим темпом ніж нам це хочеться, бо, на жаль, вони нав'ючені партократійською інерцією, матеріальними амбіціями нових богачів, і людською тенденцією уникати радикального. Одначе, наші люди терпеливі, трудолюбимі та інколи сміливі і тому, знов, в 90-их роках та з початком 2-го тисячоліття, серед наших захисників української мови виринають надійні особи які тяжко працюють над зберіганням україномовного навчання. Вони розуміють ключеву роль знання мови для здобуття рівного голосу в міжнародному форумі держав. Ця свідомість про суть мови - основна причина і джерело перспективи для українського навчання тепер і на майбутнє.
Упираючись на наукових дослідах, які доказують що "мовне володіння здобувається коли мова є самим засобом навчання, а не тільки його метою" (Mora et al., Dueling Models of Dual Language Instruction, Bilingual Research Journal, 25:4 Fall 2001), управління і вчителі нашої школи під сучасну пору мусять щосили робити заходи, щоб учні - старші і молодші - розуміли потужність української мови в їхньому житті, в їх вибраних кар'єрах. Процес засвоювання рідної мови - це не є наш етнічний тягар, а справді єдиний спосіб проявляти свою індивідуальність та рівночасно бути активними і удачними членами ширшого суспільства. Успішні підприємства славляться так званим "brand differentiation" (тобто, відмінністю своєї торговельної марки, своєї ринкової присутності). Українці, зокрема в не-українських умовинах, мають можливість зазнати такої самої ж перспективної долі коли наймолодші покоління визнаватимуть як самозрозуміле, що українська мова необхідна для їх особистого вирізнення та успіху.
Останніх два переписи канадського населення (в 1996 і 2001 роках) вказують на зменшення чисел тих, хто володіє українською мовою, як також і чисел нових іммігрантів з України. Це для нас нічого нового, проте ці факти нас тривожать; ми вболіваємо за українське майбутнє.
Однак, важливі заходи для піднесення цього питання відбуваються і сьогодні. Згадаймо лише всі конкурси, усні чи писемні, на українській мові, які визнають признання і пошани в щораз ширших колах освітянського світу: наприклад, пропам'ятна та стипендійна діяльність фундацій пок.Петра Яцика, пані Марусі Бек, пок.Богдана Зорича, Крайової Управи ОУК, СФУЖО, Світового Конґресу Українців, та ще багато інших. На науковому рівні - університетські курси української мови, досліди і видання Канадського Інституту Українських Студій, та низка інших визначних і поважних академічних програм і проектів. В економічній сфері - різні нові спільні підприємства, партнерства та інші інвестиції канадських професіоналістів в Україні. Крім цього, зі скромним, але все ж таки помітним, припливом нових іммігрантів з України після проголошення державності, виринають нові товариства, установи, огранізації - нові спроби кріпити і ширити високу думку про важливість української мови в щоденному житті нас усіх. Приміром, недавно засновано новоприбулою парою місцезнаходження по інтернету під назвою "Ukrainian Net - український сайт для українців", де, між іншим, пропонується українська література для всіх віків, з наголошенням літератури для молоді - зокрема художньої літератури для учнів 5-ого до 11-ого класів. Різні течії нашої щораз різноманітнішої української громади вносять нові старання, бо вважають, що українська мова є необхідною частиною їхнього життя, навіть в Канаді.
Ми в силі побороти тривожні дані, бо в нас, як уже згадано, існує охота. У самому Торонто ще знаходиться ряд суботніх шкіл, які існують ще здавна, і добавлено до них останніми роками ще декілька нових ініціатив. Партнерами наших суботніх шкіл є наші тяжко-виборені цілоденні школи, які теж існують близько 20-и років і не піддаються! У західних провінціях Канади, де знаходяться українські школи чартеровані провінційним урядом, укладено відмінну навчальну програму спільними силами вчителів і навчальних спеціалістів з Альберти, Саскачевану і Манітоби. Ця програма була прийнята Об'єднаними Націями як база для їхньої власної програми багатомовного навчання, яка ведеться по цілому світу.
Дійсно, який великий вплив українського навчання, які великі можливості на світовій арені для тих, хто розмовляє українською мовою!
Минулої весни, на матуральному бенкеті Торонто і околиць, виступала з головною промовою випускниця курсів українознавства - тепершіня професійна учасниця космічної програми. Ця чарівна особа представляє море молодих талантів серед наших випускників яким знання української мови допомагає вибиватися на вищий професійний щабель. Частина цієї великої потуги сидить серед нас і сьогодні. Зверніть увагу на них - завдяки зусиллям основоположників нашої школи, ця молодь знаходиться тут сьогодні. Завдяки дальшим старанням і посвяті тих, хто зараз працює в рідній школі і тих, хто її підтримує (часто, без подяки!), сьогоднішня молодь зможе вітати наступні покоління випускників - майбутні суспільні сили і громадські діячі!
В Україні, поміж економічно-політичної дійсності, прихильники української державності шукають щораз нових і кращих доріг до скріплення вжитку і впровадження найбільш автентичного правопису української мови. Повиходило ряд нових наукових словників; учбові заклади та інші наукові і дослідчі установи використовують широкобіжну і зростаючу мережу інтернету для висування української проблематики; дебата про український правопис, велика праця при Тернопільскому Державному Педагогічному Університеті відносно сучасного унормування української орфографії, та застосування українських відповідників в умовах вибуху новочасних технологій, це діяльність, яка набирає щораз більшого і поважнішого характеру. Крім цього, в сучасній Україні засновано центри для юридичної, медичної, та іншої термінології, а минулого місяця, товариство "Україна-Світ", Державний комітет України в справах національностей та міграції, Головне управління освіти і науки Київської міської держадміністрації, Центр українознавства Київського Національного університету ім.Тараса Шевченка, і Науково-методичний центр середньої освіти Міністерства освіти і науки, провели третю міжнародну науково-практичну конференцію "Освіта в українському зарубіжжі: досвід, становлення і перспективи".
Справді, українська мова жива, актуальна, і потрібна!
Тому ж, не дозвольмо мінливим числам реєстрантів рідної школи гасити наш запал!
Не допустім до того, щоб міська шкільна рада відтягнула бюджет і таким чином знесла програму навчання спадщинними мовами (що грозиться нам ще перед кінцем цього календарного року!)
Підтримуймо всі акції тут і в Україні, які віщують позитивно про здатність української мови до всього!
Використовуймо всі фінансові можливості і професійні засоби, щоб спосіб навчання української мови завжди усучаснювався, щоб відповідав реальності нашої молоді, і набував щораз більшого авторитету. Наші школи були, є і ще здібні бути прикладом для всіх інших національностей, а наші ґрадуанти - взірцевими провідниками в усіх галузях людської чинності!
Пам'ятаймо: "перепони, це ті страшні речі, які з'являються перед вами, коли ви знімаєте погляд зі своєї цілі" (Henry Ford)
Отож, дивімося тільки вперед!

Уляна Плавущак Підзамецька



Виступ п. Ірини Кравець на святковому принятті з нагоди 75-річчя Рідної Школи УНО Торонто-Захід

Рідна школа Філії УНО Торонто-Захід - одна з найстарших шкіл у Канаді і святкування її 75-літнього ювілею це перш за все подорож у минуле. Адже у кожної людини є перший, або найулюбленіший вчитель, якого вона пам'ятає все життя. Як шкільний поріг і поріг рідної домівки. Сьогодні, у цей святковий день, через роки і відстані ми згадуєио своє дитинство, шкільний поріг і неодмінно - своїх вчителів, добрих і розумних.

Першим вчителем Рідної школи була Стефанія Савчук, яка започаткувала школу в 1933 році. Роком пізніше, у домі Просвіти, де знаходилася школа, було створено Філію УНО Торонто-Захід і з того часу вона почала опікуватися школою. Навчання було безкоштовним до 1939 року, опісля - 50 центів на місяць, а в 1942 році оплату було піднесено до 1 долара.

В 1942 році школа нараховувала 40 учнів. Після війни чисельність учнів знизилася і в 1948 році у школі було лише 13 учнів. Але поступово це число збільшувалося і дійшло до 62 у 1958 році. До лекцій україномовних предметів додалися хор і драматичний гурток. У 1962 році у школі навчалося вже 165 учнів, працювало 5 учителів, функціонували струнний оркестр та група народних танців.

У 1969 році відбувся перший випуск абітурієнтів. Школа налічувала тоді 359 учнів - рекордне число за всі часи свого існування.

В 70-х роках Канадська держава почала приділяти важливу увагу вивченню іноземних мов. У 1974 році школа перейшла до нового приміщення, а у 1977 році її було включено у вистему багатокультурного навчання Торонтонської Окружної Шкільної Ради.

У 80-90-х роках школа далі активно працювала, але відчувалося похолодання місцевої Шкільної Ради у відношенні до спадщинних мов. Та українська громада у тісній співпраці з італійською знайшли шляхи для подолання перешкод і школа далі продовжувала свою працю. Так, школа переживала і свої кращі часи і гірші часи. Останні десять років також пройшли для нас нелегко - в умовах великої кількості існування українських суботніх шкіл. Шукаючи шляхів покращання ситуації, ми два рази переходили у нові приміщення. Рідна школа вперто відстоювала своє право на подальше існування завдяяки праці професійних вчителів, батьків, бабусь та дідусів. Завдяки всебічній підтримці Філії УНО Торонто-Захід і, звичайно, завдяки нашим учням, число яких з найменшої цифри 70 поступово зросло до числа 120.

Предмети українознавства сприяли всебічному вивченню українського народу і його історії. Ми, вчителі, намагалися ознайомити учнів ще з працею існуючих в Торонто українських організацій і з теперішнім життям, турботами та прагненнями України. Вчителі і учні брали активну участь у пікетуванні біля Українського консульства, Російського консульства та у Живому ланцюгові в період Помаранчевої революції в Україні. Пам'ять тримає виступи школярів, як у стінах школи, так і на інших більших чи менших сценах в домівці УНО Філії Торонто-Захід, в Royal Conservatory of Music, в Українському культурному центрі на святі героїнь, біля пам'ятника Лесі Українки, в домівці Філії Торонто-Місто. Зрештою, нам першим пощастило виступити у цьому залі після реконструкції на святкуванні 70-ліття школи. Вже традиційними стали виступи учнів нашої школи на вшануванні пам'яті Ольги Басараб, на святі Книжки, на фестивалі живого слова. Члени Українського Національного Дому також пам'ятають наших талановитих учнів, яких вони запросили з мистецькою програмою на річні збори.

Вчителі і учні успішно виступили і на відзначенні річниці Голодомору з композицією "Українська матір". Цей виступ був для дітей не тільки даниною пам'яті, а й уроком співчуття до ближнього. І тяжко було б учням правдиво передати страждання вмираючих від голоду дітей, якби вони не перейнялися їх болем, не відчули трагічності цієї події в нашій історії.
Молодь Українського Національного Об'єднання (МУНО) відновила свою працю завдяки старанням пана Тараса Підзамецького та учнів нашої школи, які склали ядро цієї молодіжної організації. А як гордилися ми нашими учнями, коли вони отримували нагороди на щорічних Симпозіумах інтернаціональних мов м. Торонто.

Рідній школі 75... Наша, найповажніша за віком українська школа, живе і працює так довго завдяки праці багатьох людей. Хочу сказати, що захоплююся подвижництвом та жертовною працею всіх українців в Канаді, а серед них і працею освітян. Школи відіграють велику роль у становленні культурно-освітнього життя українців поза межами етнічної Батьківщини в країнах поселення. Діяльність вчителів тут акцентується на піднесенні національної ідентичності. Директори, вчителі, родичі нашої школи на протязі всіх цих довгих 75-ти років прищеплювали дітям любов до України. Любов до скарбів національної культури, любов до рідного українського слова - в якому і зблиск козацьких шабель і полиск олімпійських медалей. Наші учні люблять, знають, шанують свій рід і дорожать приналежністю до великого древнього народу. Це є дуже важливим у багатокультурному суспільстві Канади, бо неможливо навчатися чужого і щиро його любити, не захволаюючись своїм рідним. То ж нехай і в майбутніх поколіннях випускники Рідної школи УНО Торонто-Захід будуть носіями ідей та змагань нашого славного народу.

Ірина Кравець
Директор

(Цифри про минуле школи взяті з матеріалів Уляни Підзамецької)

 


80-літній ювілей Рідної Школи і Курсів Українознавства Філії УНО Торонто-Захід
Світлана Гетьман. Стаття надрукована в часописі "Разом"

Рідна школа філії УНО Торонто-Захід – найстаріша в Канаді. 2014 рік став для нас незвичайним і урочистим, адже 31 травня школа проводжала у доросле самостійне життя свій ювілейний випуск - 80-ий! Погодьтесь, і цими роками, і всим зробленим за довгий пройдений шлях можна лише пишатися. Такого поважного віку Рідна школа досягла у розквіті завдяки натхненній і самовідданій праці і підтримці багатьох людей: насамперед, свого постійного спонсора – Управи та Членства філії УНО Торонто-Захід, її довголітніх мудрих директорів і сумлінних учителів, старанних учнів і їхніх небайдужих батьків та родичів.

Рідній школі - школі людяності ідоброти - 80... Її випускники стають лікарями і вчителями, юристами і науковцями, провідниками молодіжних організацій і гідними представниками українства в уряді та, зрештою, всі як батьки неодмінно приводять своїх дітей до Рідної школи УНО. Отже, школа - рідна, наша - з честю виконує високу освітянську місію: долучає молодь до джерел української культури і духовності, збагачує скарбами рідної мови та національними цінностями, прищеплює інтерес до історичної пам’яті українського народу, любов та гордість за велич нашої України.

Як не згадати про участь учителів та учнів Рідної школи в численних акціях на підтримку Майдану, пікетуваннях біля Російського консульства, у спільних молитвах за мир і спокій в Україні?! Традиційною вже стала участь учнів Рідної школи на Святі Книжки, на Вшануванні пам’яті Ольги Басараб, на щорічних парадах вулицею Блур. Багатолітній директор школи пані І.Кравець допомогає учням у підготовці культурних програм, одна з яких «Пішла, бо знала: повернеться» для Свята героїнь. Ядро дієвої організації Молодіжне Українське Національне Об’єднання (МУНО), яка відновила свою історію та плідно працює завдяки старанням пана Т. Підзамецького, складають учні нашої школ.

Вчительський колектив, очолюваний нинішніми директорами п. Т. Пелехом і п. М. Лучківим, і рідне слово впевнено ведуть своїх учнів шляхом, прокладеним усіма попередніми поколіннями. Так будь же завжди благословенна, Рідна Школо! Нехай від споминів про тебе вдячністю сповнюються серця, світлішають обличчя і зникають зморшки.

сторінка з часопису

 



Рідній школі УНО Торонто-Захід – 85 років! З ювілеєм тебе, Рідна Школо!

Будь-яка школа – це не лише стіни. Насамперед, це – дух, пам’ять, традиції поколінь. Це ціла історія і ціла вічність наполегливої і кропіткої праці усіх: батьків і учнів, спонсорів і меценатів, і, звісно ж, людей педагогічної праці, тих, хто вчив і вчить дітей мудрості, завдяки кому до свого 85-річного ювілею Рідна школа УНО Торонто-Захід прийшла такою впевненою, зрілою, веселою і мудрою.

85 років – це ціла історія, ціла вічність. Це педагоги: і ті, хто щодня переступають поріг, сіючи зерна доброго, розумного, вічного, і ті, кого вже немає сьогодні, але завжди живуть вони у пам’яті учнів, колег, і усі попередні директори, для яких найвища нагорода в житті – успіхи колишніх вихованців, їхні щирі слова подяки на традиційних шкільних вечорах та щорічних бенкетах усіх суботніх україномовних шкіл, де випорхують із родинного шкільного кола у доросле життя юнаки та дівчата. Це і є доля нашої Alma mater і тисячі доль, що пройшли через неї за всі ці 85 років.

Про славну і багату історію початків Рідної школи УНО Торонто-Захід ми довідуємося в п. Уляни Плавущак-Підзамецької BA |MA |BEd/OTC |MA/ EdD Candidate, University of Glasgow School of Education, випускниці школи, а нині успішної жінки та мами трьох чудових дітей, які, до речі, теж навчалися в нашій Рідній школі УНО Торонто-Захід і успішно її закінчили.

«Напередодні Другої Світової Війни, далеко поза межами і можливостями України, в 1933 році започаткувала нашу школу св.п. пані Стефанія Савчук (відома колишня голова КУ ОУК і ревно діяльна членкиня нашої організаційної системи протягом довгих років). Школа тоді приміщувалася в домі Просвіти при вул. Дюпонт, Торонто. У 1934 році створено Філію УНО Торонто-Захід у цьому ж домі, і школа офіційно стала школою цієї Філії» (із виступу Уляни Плавущак-Підзамецької на святковому відзначенні 70-го ювілею Рідної школи УНО Торонто-Захід).

Довголітня директорка і наставниця нашої школи п. Ірина Кравець у її виступі з нагоди 75 років Рідної школи навела у своїй промові цікаві факти: « У 1942 році школа нараховувала 40 учнів. Після війни чисельність учнів знизилася і в 1948 році у школі було лише 13 учнів. Але поступово це число збільшувалося і дійшло до 62 у 1958 році. До лекцій україномовних предметів додалися хор і драматичний гурток. У 1962 році у школі навчалося вже 165 учнів, працювало 5 учителів, функціонували струнний оркестр та група народних танців. У 1969 році відбувся перший випуск абітурієнтів. Школа налічувала тоді 359 учнів – рекордне число за всі часи свого існування».

Святкувала школа і 80-річний ювілей. Погодьтеся, нам є чим пишатися. І таким поважним віком, і славною історією Рідної школи УНО Торонто-Захід, і працею всіх попередніх і нинішніх освітян, учнів і небайдужих батьків, котрі приводять до нас найдорожчих – своїх дітей.

Цього року наша Рідна школа святкуватиме 85 ювілей. І цей вік – це також заслуга наших постійних меценатів та спонсорів. Насамперед, слова глибокої вдячності УНО Канади та Філії УНО Торонто-Захід за величезну підтримку упродовж всіх років існування школи. Ідеї громадянськості та демократії є основними, наскрізними в житті діяльності Українського Національного Об’єднання Канади, і члени УНО добре розуміють, що розбудовувати справді незалежну, суверенну, демократичну, правову і соціальну державу після них будуть оці теперешні юнаки та юначки, школярі і матуранти Рідної школи УНО Торонто-Захід.

Враховуючи сучасні тенденції до гуманізації та демократизації навчально-виховного процесу, динамічність і постійний розвиток, вимоги суспільства і завдання, що постійно ускладнюються і, як наслідок, призводять до підвищення професіоналізму майбутнього фахівця, Голова Філії УНО Торонто-Захід Юрій Клюфас на річних зборах Філії вкотре наголошував, що «Найважливішою працею нашого Відділу УНО Торонто Захід є праця над розвитком і розбудовою Рідної Школи УНО Торонто-Захід. Діти – наше майбутнє».

Бенджамін Франклін сказав: «Коли ви робите добро іншим, ви в першу чергу робите добро собі». Ці слова воістину належать і до наших почесних спонсорів – Української Кредитової Спілки Лимитед, які не перший рік вже провадять активну добродійну діяльність, підтримуючи школу фінансово. Я твердо переконана, що у їх добрих намірах підтримки української молоді простежується не лише прагматичне бачення майбутнього школи, але й усвідомлення простої істини: суспільство починається із школи. Честь і хвала Дирекції Української Кредитової Спілки Лимитед – нашим благодійникам і меценатам, за їх віру в майбутнє покоління еліти на теренах Канади!

Педагогічний колектив нашої Рідної школи працює над реалізацією науково-методичної проблемної теми «Особистісно-орієнтований підхід до розвитку, виховання та навчання дітей через впровадження нових педагогічних інтернет-технологій». На базі Рідної школи діє шкільний ансамбль бандуристів «Мальви», працює вокальний гурток та гурток з християнської етики.

2012-2013 навчального року у стінах Рідної школи УНО Торонто-Захід вперше в історії суботніх шкіл Канади розпочала своє життя і програма українського садочку з елементами Монтессорі. Про найважливіші передові ідеї та принципи сучасної школи Монтессорі детально розповідала координатор та вчитель з багаторічним досвідом роботи в Канаді Оксана Коломоєць на Всеканадській Вчительській Конференції 5 травня 2016 р. у м.Торонто.

Серед найважливіших засад педагогічної концепції Марії Монтессорі варто було би виокремити саме ті, які застосовує у суботній школі Оксана Коломоєць, і до якої вже цього року прийшли 14 наймолодших вихованців:

• Кожна дитина – індивідуум і навчання повинне бути адаптоване до можливостей кожної дитини, швидкості розуміння, осмислення, аналізу і опрацювання нею матеріалу.

• Виходячи з того, що всі діти різні і мають свої особливості і можливості в навчанні, вчитель працює з кожною дитиною індивідуально. Після презентації матеріалу вчитель спостерігає, як дитина сама опрацьовує щойно здобуті знання.

• Найкращий розвиток дитина дістає у колективі, де вона розвивається як невід’ємна його частина. Саме це забезпечує природнє усвідомлення дитиною взаємного зв’язку впливу колективу на дитину і навпаки, вплив кожної дитини на загальне благо колективу.

• Власне виходячи з ролі дитини у колективі, головним елементом дитячого суспільства, яким є клас або дитяча кімната, є сама дитина, а не вчитель. Це розвиває впевненість дитини у собі, своїх можливостях, незалежність у своїх рішеннях та розв’язанні проблем.

• Особливу увагу М. Монтессорі приділила питанню, з якого ж віку повинна дитина починати вчитися. Досліди Марії як лікаря і як педагога довели, що пам’ять дитини починає працювати з 2,5 – 3 років. Отже, саме це і є вік, коли з дитиною можна починати освіту. Саме в цьому віці мозок дитини втягує з зовнішнього середовища абсолютно все. Аналіз інформації в мозку дитини проходить значно пізніше, паралельно з її надбанням. Тож дитина віком 2-3 років – це сира глина в руках вчителя, який і є дизайнером майбутньої особистості (матеріали для публікації надано з дозволу О.Коломоєць)

Дружній вчительський та учнівський колективи прагнуть допомогти кожному учневі знайти свій шлях у житті, стати особистістю, активним громадянином Канади, не втрачаючи свого етнічного коріння і своєї приналежності до української нації.

Одна наша випускниця школи написала твір, який закінчила рядками: «Прожити так, щоб залишити в житті свій слід. Спершу результатами своєї праці, а потім, якщо зможеш, безкорисливою допомогою людям, — от яка мета, якої треба прагнути». Отже, наша Рідна школа з честю виконує високу освітянську місію: долучає молодь до джерел української культури і духовності, збагачує скарбами рідної мови та національними цінностями, прищеплює інтерес до історичної пам’яті українського народу, любов та гордість за велич нашої України.

Вчительский колектив школи активно співпрацює з Організацією Українок Канади ім. Ольги Басараб. Більшість наших вчителів є членами ОУК, Відділ Торонто-Захід. Вже традиційними стали виступи учнів нашої школи на вечорах-вшануваннях пам’яті Ольги Басараб, на міському святі Книжки та концерті на пошану Кобзаря, на пісенних фестивалях м. Торонто. Жіноцтво ОУК Торонто-Захід завжди з нетерпінням чекає дітей Рідної школи на свято Родини, День Подяки та на спільну кутю. Діаспора м. Торонто також пам’ятає наших талановитих учнів і вчителів, яких вони запросили з мистецькою програмою «Відвага і мужність» на Свято Героїнь під патронатом Комітету Українок Канади, Відділ Торонто.

Вчителі Рідної школи УНО Торонто-Захід активно відвідують науково-методичні семінари та майстер-класи, які організовує Шкільна Рада при КУК Торонто. Так і цього року троє наших вчителів стали учасниками Першого світового Форуму суботніх та недільних шкіл, який відбувся у Львові. Програма була досить насиченою, і віримо, була корисною і цікавою для усієї вчительської спільноти, адже розпочався Форум V Міжнародною науково-практичною конференцією «Українська мова у світі».

Далі на освітян з усіх куточків світу чекали лабораторії творчих ідей: тренінги, майстер-класи і, безсумнівно, практикуми та зустрічі педагогів з провідними спеціалістами Міністерства освіти України. І все це – з метою обговорити актуальні питання методики викладання української мови за кордоном, напрацювання нових ідей та створення навчально-методичних матеріалів для роботи в конкретній школі у конкретному класі за кордоном.

Ювілеї бувають різні: великі й маленькі, радісні й гучні. Але це завжди підсумок прожитої частини життя. Нам лише 85 років. Це зовсім не багато. Ми – юні, молоді, і сповнені жаги та натхнення. Бо наша Рідна школа має добре і лагідне серце, до якого вона хоче прихилити кожну дитину і віддати їй всі свої знання до краплини. Серце її – це учні і вчителі. А тому, на досягнутому ми, вчительський колектив, члени Шкільного Комітету при Філії УНО Торонто-Захід та Адміністрація Рідної школи УНО Торонто-Захід не зупиняємось, а впевнено крокуємо вперед!

Світлана Гетьман
Директор Рідної школи УНО Торонто-Захі
д



Домашні завдання для учнів курсів українознавства

Українська Мова
Усне Мовлення
Українська Література
Історія
Українська Культура
sitemapмапа сайту contact usел. пошта

Школа працює в приміщенні цілоденної школи Michael Power / St. Joseph Catholic Secondary School за адресою: 105 Eringate Drive, Etobicoke, Ontario, M9C 3Z7 (околиця Eglinton Avenue West and Renforth Drive).

За інформацією просимо телефонувати на телефон школи
647-824-1222.

Поштова адреса школи:
2397A Bloor Street West, Toronto ON, M6S 1P6.

Батьківський Куточок

Батьківський комітет школи звертається до всіх українських родин посилати своїх дітей шкільного віку на навчання до української школи. Комітет допомагає проводити шкільні свята, зокрема Свято Миколая. Читати далі.

МУНО

Відділ Молоді Українського Національного Об'єднання Канади відтворено на базі Рідної Школи.